четвер, 10 квітня 2014 р.

Літературна творчість

Творча спадщина І. Балюка представлена спогадами «Під Галичем», «Листами з поля» до С. Ю. Масляка, а також віршами, об’єднаними промовистою назвою «Скошений цвіт»
До вашої уваги два вірші з циклу «Скошений цвіт»


***
Хочу, щоб сонце запалало
Вогнем, вогнем.
Хочу, щоб хмари налетіли,
Щоб тучі-бурі зашуміли,
Щоби озвався грім..
Хочу, щоб стадо налетіло
Вірлів, вірлів,
Щоб злопотіли буйні крила…
Хочу, щоб звіялись вітри.
Щоб зашуміли хвилі, хвилі…
Щоб залунав той спів вірлиний,
Щоб полинув до зір ясних…
Хочу, щоб тріснули зеліза,
Трісло ярмо..
Хочу, щоб вольний дух озвався, заговорив…
Хочу, щоб пісня залунала,
Пророчий спів
З тих гір, з тих синіх гір
Високих, снігових.
Хочу поплисти на глибінь
Без дна, без дна…
Хочу потонути в простір,
Летіти без кінця
І безконечність – вічність взріти,
Збагнути хочу і обняти…
Я льоту хочу, крил вірлиних.
Я бурі хочу грому..
Я вихрів хочу розшумілих…
Хай попливе сердечна кров.
Як той рубін…
Я хочу гір, високих гір.
Хочу піти по білих горах.
Снігами!
Геть вище хмар, пробити хмари
І йти до зір…
Блакитів хочу синіх, синіх
Глибоких, весняних
Мій світе, світе, сонце ясне!
Мій світе, вічний, безконечний!
Глибінь, глибінь без дна..
Зриваєсь дух, тоскує він,
Пливе його туга.
Пливе кров з серця рубінова.
Іду тим-світом в даль без краю,
Іду, караюся…
Минають дні, пливуть літа,
Пливе моя нудьга, нудьга,
Пливе мій плач, мій жаль,
Пливе моє смутне життя.
***
Мовчки стоять переді мною
Похилені ряди.
Лиця зчорнілі, потомлені.
Зневолені раби…
Мовчки стоять.. Лиш очі, очі…
Палають і горять.
І щось говорять, щось говорять.
Пливе кервавий жаль…
Ті очі, очі…Любов безодні,
Глибокі і сумні…
Я знаю, знаю.. О клянуся.
Не кину вас, о ні.
Ви стали, ждете, смуток чорний
Стискає грудь, давить…
«Ти із них вийшов», хтось промовив,
Вони твої брати.
Іди, веди їх, зітри сльози,
Кинь світло в душі їх…
Скажи, що зійде ясне сонце,
Що спадуть пута з них,
Іди, скажи їм, поведи їх…
Дивися, стали, ждуть…
Скрізь кров і сльози, муки кривди,
В ярмо закутий люд.

Іван БАЛЮК

Вірші І.Балюка та інших незаслужено забутих сурмачів УСС-тва видрукувані в антології «Стрілецька Голгофа» (вид-во «Каменяр», 1992,399 с., упорядник Тарас Салига).